Суб’єкт-суб’єктний компонент системи професійної підготовки фахівців соціальної сфери до роботи з ветеранами війни та членами їх сімей

Abstract

У дослідженні здійснено комплексний аналіз суб’єкт-суб’єктної складової в системі професійної підготовки фахівців соціальної роботи до роботи з ветеранами війни та членами їх сімей. Розкрито сутність суб’єкт-суб’єктної взаємодії як провідного принципу організації професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи. Визначено, що її реалізація забезпечує формування активної позиції здобувачів вищої освіти, здатність самостійно конструювати знання, розвивати професійну ідентичність, брати відповідальність за результати навчання та майбутню професійну діяльність. Наголошено на трансформації ролі викладача, який розглядається як фасилітатор, наставник, модератор освітньої взаємодії. Специфіка підготовки фахівців соціальної сфери до роботи з ветеранами війни та членами їх сімей потребує розвитку навичок емпатійної комунікації, толерантності, здатності до партнерської взаємодії, урахування травматичного досвіду клієнтів та їхніх соціально-психологічних потреб. Визначено ключові професійні компетентності та особистісні якості здобувачів вищої освіти, які забезпечують ефективність соціальної роботи у цій сфері. Окреслено роль основних суб’єктів освітнього процесу – здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників, стейкхолдерів, взаємодія яких сприяє формуванню практико-орієнтованої, гнучкої та соціально релевантної системи підготовки. Зроблено висновок, що суб’єкт-суб’єктна складова є вагомим чинником ефективності професійної підготовки фахівців соціальної сфери, оскільки саме в межах партнерської взаємодії формується готовність до роботи з ветеранами війни, а результативність забезпечується спільною діяльністю всіх учасників освітнього процесу.