| dc.description.abstract |
Стаття присвячена дослідженню мультиплікативного потенціалу цифрової трансформації взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад України в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови як стратегічного чинника регіонального розвитку. Обґрунтовано, що цифрове партнерство університетів і громад виступає не лише інструментом модернізації управління, а економічним механізмом формування довгострокового соціально-економічного ефекту. Сутність цифрової трансформації взаємодії визначається як процес інституційного та технологічного узгодження управлінських, аналітичних і ресурсних компонентів співпраці, що забезпечує її системність, сталість і здатність генерувати кумулятивний розвитковий ефект.
Проаналізовано теоретичні підходи до оцінювання мультиплікативного ефекту в регіональній економіці та адаптовано їх до сфери цифрової взаємодії університетів і територіальних громад. Запропоновано модель оцінювання економічного ефекту цифрового партнерства, що враховує вплив на бюджетну ефективність, зайнятість, інвестиційну привабливість та збереження людського капіталу. Визначено, що первинні інституційні та фінансові інвестиції у цифрову співпрацю здатні формувати вторинні та третинні ефекти у вигляді підвищення продуктивності управління, зростання податкових надходжень і розвитку локальних інноваційних екосистем.
Доведено, що реалізація мультиплікативного потенціалу цифрової трансформації залежить від стратегічної узгодженості документів розвитку, рівня цифрових компетентностей, кадрової спроможності громад і університетів, а також доступу до міжнародних програм підтримки. Зроблено висновок про необхідність переходу від фрагментарних ініціатив до системної моделі цифрової взаємодії як важливої передумови забезпечення сталого регіонального розвитку та повоєнної модернізації України. |
uk_UA |