Abstract:
У статті проаналізовано нормативно-правове регулювання та механізми взаємодії закладів вищої освіти й територіальних громад України в умовах децентралізації та воєнного стану.
Показано стратегічне значення університетсько-громадського партнерства для розвитку територій, формування людського капіталу та інноваційного потенціалу.
Розкрито багаторівневий і міжгалузевий характер правового регулювання відповідних відносин, яке формується на основі норм конституційного, освітнього, муніципального, бюджетного, цивільного та господарського законодавства. Проаналізовано конституційні засади права на освіту й місцевого самоврядування, положення законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», а також підзаконних нормативно-правових актів, що визначають правові межі автономії закладів вищої освіти та компетенцію органів місцевого самоврядування у сфері розвитку освітньої інфраструктури.
Виявлено ключові проблеми правового забезпечення співпраці: фрагментарність нормативної бази, відсутність системності, невизначеність повноважень, фінансові обмеження, відсутність уніфікованих договірних моделей взаємодії. Обґрунтовано значення концепції «третьої місії» університетів як правової та інституційної основи інтеграції закладів вищої освіти в процеси регіонального розвитку, участі в стратегічному плануванні, експертному супроводі та реалізації інноваційних і соціальних програм.
Запропоновано напрями вдосконалення правового регулювання, зокрема створення цілісної моделі партнерства, узгодження законодавства, запровадження фінансових інструментів співфінансування та розроблення типових договорів. Формування стабільного правового механізму взаємодії визначено необхідною умовою сталого розвитку громад і посилення соціальної ролі вищої освіти.
