Актуалізація регіональної історії через інноваційні музейні практики (досвід Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею)

Abstract

У статті проаналізовано та систематизовано інноваційні музейні практики Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею, спрямовані на актуалізацію регіональної історії в умовах сучасних суспільних та воєнних викликів. Обґрунтовано необхідність переходу музейних установ від традиційної ролі «зберігача» до функції агента публічної історії та динамічної комунікаційної платформи. Особливу увагу приділено грантовій діяльності як ключовому механізму фінансової диверсифікації та каталізатору інновацій. Досліджено успішний досвід установи у реалізації проєктів за підтримки Українського культурного фонду та Європейського Союзу, зокрема, ініціатив «Календар як дзеркало суспільних змін», «Музей для всіх» (створення інклюзивного простору) та «Музей і громада: простір єднання» (методична підтримка регіональних музеїв та інтеграція технологій AR). Акцентовано увагу на тому, що реалізація проєктів «Музей для всіх» та «Музей і громада: простір єднання» стали прикладом соціально орієнтованих інновацій. Продемонстровано, що впровадження інноваційних практик (технологічних, комунікаційних, інклюзивних) та активна видавнича діяльність забезпечують ефективну інтеграцію регіональної історичної спадщини у суспільний простір. Визначено, що в умовах сучасних суспільних викликів та обмеженого фінансування музейна установа успішно якісно трансформувалася. Зроблено висновок про те, що інноваційний шлях Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею є репрезентативним прикладом для інших регіональних музеїв України щодо збереження ідентичності та формування стійкої громадянської свідомості.