Балканські війни 1912–1913 рр. в інтерпретації української ліберальної преси (на матеріалах газети «Рада»)

Abstract

У статті проаналізовано способи висвітлення та інтерпретації Балканських війн 1912–1913 рр. в українській ліберальній пресі на матеріалах київської щоденної газети «Рада». Показано, що видання створило тематично цілісний і регулярний корпус публікацій, у якому поєднувалися інформаційні повідомлення (телеграфні зведення, дипломатичні ноти, хроніка бойових дій із фіксацією географії джерел), редакційні політичні огляди, аналітично-публіцистичні тексти та просвітницькі матеріали науково-популярного характеру. Доведено, що в передвоєнний період балканська криза трактувалася як зона зростаючої міжнародної нестабільності та обмежених можливостей дипломатичного врегулювання, а після початку війни – як поєднання визвольного конфлікту проти імперського панування і ширшої європейської кризи. З’ясовано, що «Рада» наголошувала на політичній суб’єктності «малих народів» та принципі національного самовизначення, водночас уникаючи романтизації війни й підкреслюючи її гуманістичні та моральні наслідки. Простежено еволюцію інтерпретаційної рамки від первинного сприйняття Першої Балканської війни як історично зумовленого зламу та «випробування» міжнародного порядку до осмислення Другої Балканської війни як руйнування солідарності, кризи легітимації та чинника подальшої дестабілізації Європи. Зроблено висновок, що публікації «Ради» формували уявлення про Балканські війни як суперечливий міжнародний конфлікт, у якому поєднувалися національно-визвольні прагнення, великодержавні інтереси та моральні виклики війни, що сприяло формуванню української публічної рефлексії міжнародних криз.