Діяльність органів міграційної служби Донбасу у сфері реалізації зовніш- ньої етнополітики України: культурно-освітній аспект (1996–2004 рр.)

Abstract

У статті розглядається діяльність територіальних органів міграційної служби Донбасу у сфері реалізації зовнішньої етнополітики України в культурно-освітньому аспекті (1996–2004 рр.). Визначено, що їхня діяльність мала непрямий, координаційний та консультаційний характер, будучи суттєво обмеженою інституційною нестабільністю та хронічним ресурсним дефіцитом у перехідний період. Вперше системно проаналізована роль та місце органів міграційної служби Донбасу у реалізації державної політики щодо української діаспори в контексті Державної програми «Українська діаспора на період до 2000 року» та «Національної програми «Закордонне українство» на період до 2005 року». Виявлено та систематизовано специфічні аспекти їх діяльності, пов’язані з правовим захистом, інформаційною підтримкою та сприянням поверненню українців з-за кордону, що раніше не були предметом окремого комплексного історичного вивчення. Ідентифікація ключових проблем та інституційних недоліків у зазначеному векторі державної політики забезпечила можливість об’єктивного аналізу практичних аспектів її формування та імплементації. Висвітлено основні форми непрямої взаємодії з українською діаспорою та виявлено проблеми міжвідомчої координації на регіональному рівні. Констатовано, що інституційна слабкість та недостатнє державне фінансування призвели до невикористаного потенціалу у сфері підтримки національної ідентичності українців за кордоном, що стало важливим історичним уроком для формування ефективнішої сучасної державної політики щодо діаспори. Стратегічна важливість співпраці з українською діаспорою контрастувала зі значними інституційними перешкодами у діяльності державних міграційних органів, що обмежувало функціональну спроможність. Тим не менш, початкові зусилля сформували концептуальні основи для подальшого інституційного розвитку політики щодо закордонного українства.