| dc.description.abstract |
У статті проаналізовано теоретико-методичні засади формування критичного мислення учнів у процесі вивчення історії та громадянської освіти в закладах загальної середньої освіти. Акцентовано увагу на актуальності розвитку в здобувачів освіти вміння аналізувати інформацію, висловлювати власну аргументовану позицію, брати участь у дискусіях, відрізняти факти від суджень, оцінювати достовірність джерел і приймати відповідальні рішення. Наголошено, що ці навички є складовою громадянської компетентності та формуються поступово в процесі навчання за умов відповідного педагогічного супроводу та методичної цілеспрямованості.
Обґрунтовано, що розвиток критичного мислення можливий завдяки використанню інтерактивних методів і технологій навчання: проблемного навчання, кейс-методу, дебатів, роботи в малих групах, рольових ігор, застосування відкритих запитань і технології «ПРЕС». Увагу зосереджено на прикладах організації навчального процесу, які сприяють формуванню мисленнєвих навичок, рефлексії, усвідомленню ціннісних орієнтирів та особистої відповідальності. Розглянуто окремі елементи модельної навчальної програми з громадянської освіти, в яких закладено потенціал для розвитку критичного мислення, а також підкреслено значення міжпредметної інтеграції з історією, етикою та літературою. Підкреслено роль учителя як фасилітатора, що організовує безпечне освітнє середовище, заохочує учнів до співпраці, активного пізнання та вільного висловлення поглядів без страху осуду. Матеріали статті можуть бути корисними для педагогів, які прагнуть реалізувати компетентнісний підхід, сприяти розвитку демократичної культури й формувати в учнів критичне, свідоме та відповідальне ставлення до суспільних процесів і власної громадянської позиції. Відзначено, що подальше дослідження методів розвитку критичного мислення у учнів середньої школи розглядатиметься у наступних наукових статтях. |
uk_UA |