Abstract:
У статті розглянуто проблематику визначення понять «ветеран війни» та «члени сімей ветеранів війни» в контексті сучасних соціальних викликів, зумовлених повномасштабною збройною агресією проти України. Підкреслено, що чинне законодавство України не містить чіткого, узгодженого визначення терміна «ветеран війни», натомість використовує його як узагальнювальну дефініцію, що охоплює близько 50 категорій громадян – від безпосередніх учасників бойових дій до осіб, які виконували тилові завдання або брали участь у миротворчих місіях.
Проаналізовано наукові підходи українських дослідників (Є. Новіков, Р. Погосян, А. Павленко, О. Сташук, Т. Захаріна) щодо уточнення змісту поняття «ветеран війни» та його адаптації до сучасних умов. Установлено, що більшість науковців акцентують на необхідності оновлення законодавчої бази з урахуванням змін у характері воєнних конфліктів та специфіки соціальних потреб демобілізованих осіб. З огляду на це, запропоновано авторське визначення терміна ветеран війни через призму соціальної роботи як особи, яка брала участь у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України або виконувала бойові завдання в умовах збройного конфлікту на стороні України та перебуває в полі професійної діяльності фахівців соціальної сфери.
Окрему увагу приділено аналізу дефініції члени сімей ветеранів війни. На основі міжнародних документів, наукових праць з філософії, соціології та соціальної роботи, а також норм Сімейного кодексу України обґрунтовано авторське визначення цього поняття як осіб, які перебувають у родинному або близькому емоційному зв’язку з ветеранами, спільно з ними зазнають впливу воєнного досвіду та потребують спеціалізованої підтримки в процесі соціального супроводу, реабілітації та інтеграції.
У перспективах подальших досліджень зазначено, що надалі планується комплексне вивчення ролі мультидисциплінарної команди в системі соціальної підтримки ветеранів війни та членів їхніх сімей.
