Міждисциплінарний підхід у контексті інтеграції психосоціальної підтримки студентів в освітній процес переміщених закладів вищої освіти в умовах воєнного стану

Abstract

У статті зазначається, що міждисциплінарний підхід може бути реалізований шляхом створення центрів психосоціальної підтримки в закладах вищої освіти. Такі центри повинні функціонувати як інтеграційні платформи, де студенти можуть отримувати психологічну допомогу, консультації із соціальних питань, підтримку в навчанні та допомогу в працевлаштуванні. Особливу увагу слід приділяти індивідуалізації підходу з урахуванням досвіду кожного студента. Необхідно використовувати інтеграцію елементів психосоціальної підтримки в освітні курси: розвиток емоційного інтелекту, стресостійкості, критичного мислення, ненасильницького спілкування. Такий підхід формує у студентів навички самодопомоги та допомоги іншим, що надзвичайно актуально у воєнний час. Установлено, що, незважаючи на очевидні переваги впровадження міждисциплінарного підходу, є труднощі: нестача спеціалістів, недостатнє фінансування, брак методологічних розробок, освітні бар’єри та ін. Перспективним є залучення міжнародного досвіду та партнерських організацій, які розробили моделі реагування на гуманітарні кризи в освіті. Важливим напрямом установлено підготовку нового типу спеціалістів – мультидисциплінарних консультантів для роботи в освітньому середовищі під час війни та післявоєнної відбудови. Міждисциплінарний підхід до психосоціальної підтримки студентів у переміщених ЗВО в умовах воєнного стану є відповіддю на сучасні виклики й стратегією довгострокового розвитку вищої освіти. Зазначений підхід дає змогу бачити студента не як пасивного об’єкта освітнього процесу, а як людину з унікальним досвідом, потребами та потенціалом. Міждисциплінарний підхід до інтеграції психосоціальної підтримки студентів у переміщених ЗВО є ефективною відповіддю на виклики воєнного часу й інструментом збереження психічного здоров’я та підвищення якості освіти. Особливостями досліджуваного підходу визначено: 1) тісну співпрацю фахівців різних галузей; 2) індивідуалізацію втручань відповідно до потреб студентів; 3) включення елементів психосоціальної підтримки безпосередньо в освітній процес.