Історіографія досліджень методики викладання цивільного права у закладах вищої освіти України в першій чверті ХХІ ст.

Abstract

У статті висвітлено результати історіографічного аналізу методики викладання цивільного права у закладах вищої освіти України впродовж першої чверті ХХІ ст. Проведене дослідження дало змогу виокремити ключові етапи в еволюції зазначеної методики. Початковий період (перше десятиліття ХХІ ст.) ознаменувався активною дискусією щодо необхідності впровадження інтерактивних та новітніх методів поряд із традиційними. На цьому етапі інноваційні методи розглядалися переважно як допоміжний інструмент для ефективного засвоєння теоретичного матеріалу. Однак уже з другого десятиліття і дотепер спостерігається чітке зміщення акцентів у бік практико-орієнтованих методів та індивідуалізації навчання, першочерговими завданнями яких стають формування навичок застосування норм права, розвиток критичного та аналітичного мислення та стимулювання творчості здобувачів. У цей період особливої вагинабувають проблемно-пошукова методика та інтеграція сучасних інформаційних технологій (онлайн-курси, використання мультимедіа та спеціалізованих платформ). В останні роки цього століття спостерігається критика традиційних лекційних методів через їх низьку ефективність у формуванні практичних навичок та загальнодоступність теоретичного матеріалу у відкритих джерелах. Натомість у досліджених джерелах пропонується перехід до інтерактивної взаємодії, спрямованої на пошук інформації з питань практичного правозастосування (судової практики, правових висновків). Таким чином, автором окреслено перехід від балансу між традиційним та інноваційним до пріоритетності практико-орієнтованих та цифрових методик.