Використання сучасних інформаційних технологій і цифрових інструментів у процесі навчання осіб з особливими освітніми потребами

Abstract

В еру цифрових досягнень з’явилося чимало апаратних та інформаційних інструментів, що допомагають особам з особливими потребами здобути освіту. Проте ці новинки носять часто лише індивідуальний характер. Щоб максимізувати результат використання таких технологій слід перейти на системний рівень їх застосувань. Мета статті – проаналізувати впровадження інформаційних засобів в освітню діяльність, які б сприяли покращенню процесу навчання особами з особливими освітніми потребами та зазначити етапи впровадження системного підходу до вирішення такої проблеми. Наукова новизна статті полягає у формуванні моделі системного підходу до вирішення проблеми освітньої діяльності за рахунок цифрових технологій, а також в окресленні етапів упровадження такої системи в ЗВО. У дослідженні наголошується, що викладач є основною ланкою між адаптацією цифрового процесу у ЗВО та студентами з особливими освітніми потребами. Компетентність педагога допомагає йому проаналізувати і встановити межі доступності освіти для всіх, базуючись на їхніх потребах. Стаття висвітлює етапи системного впровадження цифрових технологій в освітню діяльність. Перший етап включає у себе розроблення цілісної системи та організації підрозділів у самому ЗВО. Другим етапом виступає забезпечення необхідним навчальним матеріалом викладачів, а також розвиток системи моніторингу для відстеження результатів нововведень. Третій етап – це утворення адаптивних систем навчання, використання платформ зі ШІ та новітніми алгоритмами задля покращення навчального матеріалу. І заключний етап вимагає створення спільної бази технологічних рішень між ЗВО.