Концептосфера як інструмент інтерпретації поетичного світу Євгена Плужника

Abstract

У статті проаналізовано поетичний світ Євгена Плужника крізь призму когнітивно-поетич- ного підходу із застосуванням поняття «концептосфера» як інтерпретаційного інструменту. Актуальність дослідження зумовлена посиленням інтересу сучасного літературознавства до когнітивних методів аналізу, що поєднують мовно-образний, культурологічний та філософ- ський рівні осмислення тексту. Метою статті є визначення ключових концептів лірики Євгена Плужника, виявлення їхньої взаємодії та ролі у формуванні цілісної системи його поетичного мислення. Об’єктом дослідження виступає лірична творчість Плужника, предметом – концеп- тосфера як ментальна модель, що відтворює індивідуально-авторську картину світу. Методологічну основу становлять когнітивно-поетичний, семантичний, герменевтичний і компаративний методи. У статті узагальнено теоретичні засади поняття концепт (Лакофф, Джонсон, Еванс, Білобровська, Дмитренко, Кононенко та інші), визначено структуру авторської концептосфери та її когнітивну організацію. За результатами аналізу встановлено, що концептосфера Євгена Плужника вибудовується навколо ядерних концептів душа, світ, час, самотність, смерть, які відображають екзистенційний вимір його творчості. Периферійні концепти – природа, мовчання, вічність – конкретизують духовно-емоційний простір ліричного суб’єкта. З’ясовано, що концептосфера поета поєднує філософські, етичні й естетичні смисли, формуючи когнітивну модель світу, у якій відображено національну ментальність і модерністське світовідчуття. Зроблено висновок, що застосування концептосферного аналізу дає змогу не лише реконструювати внутрішню логіку поетичного мислення Плужника, а й виявити типологічні паралелі його творчості з європейським експресіонізмом. Концептосфера постає як продуктивний інструмент сучасної когнітивної поетики, який відкриває нові можливості для інтерпретації української модерністської лірики.