Abstract:
У статті розглянуто особливості діяльності соціального працівника щодо підтримки ментального здоров’я населення під час воєнного стану. Висвітлено сутність поняття ментального здоров’я відповідно до підходів Всесвітньої організації охорони здоров’я. Обґрунтовано, що в умовах війни зростає вплив стресових чинників, які негативно впливають на психоемоційний стан населення, зумовлюючи необхідність удосконалення системи психосоціальної підтримки. Проаналізовано модель психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (MHPSS), запропоновану Міжвідомчим постійним комітетом ООН, визначено її основні принципи та багаторівневу структуру надання допомоги. Охарактеризовано ключові напрями діяльності соціальних працівників у межах цієї моделі, зокрема здійснення первинної оцінки потреб клієнтів, надання психологічної допомоги, сприяння соціальній адаптації, координацію доступу до спеціалізованих послуг та організацію міжсекторальної взаємодії. Особливу увагу приділено міжвідомчій координації соціальних, медичних, освітніх та громадських інституцій у процесі забезпечення комплексної підтримки населення. Визначено специфіку соціальної роботи з найбільш вразливими категоріями населення, зокрема внутрішньо переміщеними особами, ветеранами, сім’ями військовослужбовців, дітьми, людьми похилого віку та особами з інвалідністю. Розкрито роль соціального працівника як посередника між клієнтом і системою соціальних, медичних та реабілітаційних послуг. Окреслено значення цифрових технологій у забезпеченні доступності психосоціальної допомоги, зокрема використання онлайн-платформ, мобільних застосунків та дистанційного консультування. Підкреслено необхідність дотримання етичних стандартів, принципів конфіденційності та захисту персональних даних у процесі надання соціальних послуг.
