Оцінювання проблем і потреб населення деокупованих громад як основа планування гуманітарних програм

Abstract

Повномасштабна війна Російської Федерації проти України спричинила масштабні соціальні, економічні та гуманітарні втрати, що особливо відчутні у територіальних громадах, які перебували під тимчасовою окупацією та були деокуповані у ході бойових дій. Після деокупації такі громади стикаються з комплексом проблем, пов’язаних із руйнуванням інфраструктури, демографічними втратами, масовим переміщенням населення, порушенням системи надання соціальних послуг, високим рівнем психосоціальної травматизації та зниженням соціальної згуртованості. У цих умовах особливого значення набуває оцінювання проблем і потреб населення деокупованих громад як необхідна передумова планування ефективних гуманітарних програм та програм відновлення територій. Метою статті є аналіз особливостей і викликів оцінювання проблем і потреб населення деокупованих громад у контексті планування гуманітарних програм. Дослідження ґрунтується на використанні теоретичних методів аналізу наукових джерел та узагальнення практик гуманітарного реагування, а також на результатах фокус-групових досліджень за участю фахівців із соціальної роботи, представників неурядових організацій і місцевих активістів деокупованої Великоолександрівської територіальної громади. У статті обґрунтовано значення системного оцінювання потреб населення як основи для визначення пріоритетів гуманітарної допомоги та формування програм соціальної підтримки. Визначено основні виклики, що виникають у процесі оцінювання потреб деокупованих громад, серед яких обмеженість достовірних статистичних даних, складність визначення актуальної чисельності населення, високий рівень психосоціальної травматизації мешканців, зниження рівня довіри до інституцій, а також комплексний і динамічний характер проблем, що поєднують соціальні, економічні, психологічні та безпекові аспекти. У роботі підкреслено важливість застосування людиноцентричного та травма-інформованого підходів у процесі збору інформації про потреби населення, а також доцільність поєднання кількісних і якісних методів дослідження, зокрема соціологічних опитувань, фокус-групових інтерв’ю та глибинних інтерв’ю з представниками громад і фахівцями соціальної сфери. Наголошено на значенні залучення місцевих органів влади, громадських організацій, волонтерських ініціатив та мешканців громад до процесу оцінювання потреб і планування гуманітарних програм. Зроблено висновок, що ефективне оцінювання проблем і потреб населення деокупованих громад є важливим інструментом формування обґрунтованих гуманітарних програм, спрямованих на відновлення соціальної інфраструктури, підтримку вразливих груп населення, зміцнення соціальної згуртованості та підвищення стійкості громад до кризових викликів.