| dc.description.abstract |
Мета роботи полягає у виявлення жанрової природи та наративної структури роману
Майкла Ондатже «Котячий стіл». У центрі уваги – з’ясування механізмів художньої трансформації традиційних жанрових моделей та аналіз взаємодії часових пластів «минулого» і «теперішнього» в межах єдиного наративу.
Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні інструментарію сучасної наратології та генології. Застосовано принципи жанрологічного аналізу для деконструкції стратегій роману виховання (Bildungsroman) та морського роману. Використано порівняльно-типологічний метод для зіставлення концептів «виховання» та «дорослішання» в системі координат автора.
Наукова новизна розвідки визначається обґрунтуванням тези про те, що «Котячий стіл» є «фікційними мемуарами», де автор свідомо руйнує «автобіографічний пакт». Доведено, що жанрова специфіка твору визначається синтезом морської історії, травелогу та інтелектуального роману пам’яті. Вперше детально проаналізовано механізм «подвійної фокалізації», коли напруга між наївним поглядом одинадцятирічного протагоніста та рефлексією дорослого наратора стає головним засобом вираження філософської позиції Ондатже щодо конструктивності пам’яті.
Основним результатом дослідження є висновок про те, що жанрова своєрідність роману «Котячий стіл» визначається свідомим синтезуванням елементів морського роману, травелогу, шпигунського квесту та інтелектуальної автобіографії. Встановлено, що автор деконструює класичний Bildungsroman, заміщуючи лінійне становлення особистості фрагментарною історією дорослішання (coming-of-age), в якій подорож є актом інтенсивної та травматичної ініціації. Визначальним чинником художньої структури твору є наративна напруга між наївним поглядом дитини та рефлексивною дистанцією дорослого оповідача. |
uk_UA |