Некодифіковані розмовні фраземи в сучасній українській мові: характеристика людини

Abstract

У статті проведено комплексний аналіз некодифікованих розмовних фразеологізмів сучасної української мови, зафіксованих у розмовно-побутовому, публіцистичному та інтернет-дискурсі кінця ХХ – початку ХХІ століття. Особливу увагу приділено виявленню антропоцентричної спрямованості фразеологічної системи, що виявляється в домінуванні одиниць на позначення характеристик людини. У межах фразеосемантичного поля «Людина» виокремлено низку фразеотематичних груп, зокрема «Зовнішній вигляд людини», «Розумові здібності й відповідна поведінка», «Фізіологічні стани людини: алкогольне сп‟яніння», а також новітню групу «Знищити, померти/бути вбитим», актуалізовану в умовах повномасштабної російсько-української війни. У кожній із зазначених груп визначено варіантно-синонімічні групи, що репрезентують різні аспекти людської характеристики: соматичні параметри (повнота, зріст, худорлявість), естетичну оцінку (привабливість/непривабливість), особливості зовнішнього стилю, інтелектуальні якості (дурість, дивакуватість, неадекватність), а також поведінкові й фізіологічні стани. Проаналізовано семантичні, стилістичні та когнітивні особливості фразеологізмів, зокрема їхню експресивність, гіперболізацію, іронічність, метафоричну основу та національно-культурну маркованість. З‟ясовано, що значна частина сучасних некодифікованих фразеологічних одиниць формується під впливом актуальних соціокультурних чинників, зокрема воєнного дискурсу, що сприяє появі нових образних моделей і семантичних трансформацій. Такі фраземи виконують не лише номінативну, а й оцінну, емоційно-експресивну та прагматичну функції, активно функціонуючи в різних типах сучасного мовлення. Отримані результати підтверджують динамічний характер української фразеології та її здатність оперативно реагувати на зміни суспільного життя, відображаючи когнітивні моделі та ціннісні орієнтири мовної спільноти. Простежено, що сучасна некодифікована фразеологія активно функціонує в розмовному, публіцистичному та інтернет-дискурсі, оперативно реагуючи на суспільні виклики та відображаючи когнітивні й ціннісні орієнтири мовців. Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому студіюванні інших фразеотематичних груп на позначення людини.