Abstract:
У статті досліджено інструментарій промислової політики крізь призму неортодоксальних економічних шкіл. Показано, що неортодоксальні економічні школи пропонують ширший набір політичних інструментів, орієнтованих на розвиток інституцій, підтримку технологічних траєкторій та формування інноваційних екосистем. Особливу увагу приділено ролі держави як активного координатора промислового розвитку та каталізатора структурних змін. Зроблено висновок про доцільність використання гібридного інструментарію промислової політики для забезпечення довгострокової економічної трансформації та стійкого розвитку.
