Abstract:
Статтю присвячено комплексному аналізові орфографічних новацій, запроваджених новою редакцією Українського правопису 2019 року, а також особливостей їх засвоєння здобувачами освіти в умовах лінгводидактичного експерименту. Висвітлено теоретичні засади правописних змін, зокрема варіантність у написанні іншомовних слів, трансформації граматичних моделей і повернення окремих рис «харківського» правопису 1928 року. На основі аналізу наукових праць, нормативних документів і сучасних педагогічних ресурсів з‟ясовано, які труднощі виникають під час упровадження нових правил в освітній процес і як реагують на ці зміни різні категорії здобувачів освіти.
У статті описано методику лінгводидактичного експерименту, що охоплює огляд літератури, описовий і експериментальний методи, анкетування й статистичний аналіз результатів. Здійснене педагогічне спостереження уможливило виявлення типових помилок, рівня адаптації студентів до оновлених норм та їхнього ставлення до інновацій. Особливу увагу приділено ролі когнітивних механізмів засвоєння орфографічних правил, а також впливу цифрових технологій на оптимізацію освітнього процесу.
Результати дослідження підтверджують, що поєднання пояснення, системної практики й регулярного зворотного зв‟язку значно підвищує рівень засвоєння правописних новацій. У статті визначено перспективи подальших наукових пошуків, пов‟язаних із розширенням експерименту, розробленням адаптивних вправ і створенням відкритих освітніх ресурсів для педагогів. Підкреслено, що окрему увагу необхідно приділити розробленню адаптивних вправ для онлайн-платформ, здатних автоматично підлаштовуватися під індивідуальний профіль помилок здобувача освіти, а також створенню відкритих освітніх ресурсів (віртуальних посібників, баз вправ) для самоосвіти й підтримки педагогічної спільноти.
