Стратегії перекладу англійських фразеологізмів у художньому тексті XXI століття

Abstract

У статті досліджено стратегії перекладу англійських фразеологізмів у художніх текстах XXI ст. з урахуванням сучасних лінгвістичних, когнітивних і культурологічних підходів у перекладознавстві. Зосереджено увагу на проблемі відтворення фразеологічних одиниць як складників національно-культурної ідентичності, що функціонують у сучасній англомовній літературі. Простежено, що фразеологізми в художньому дискурсі є носіями не лише змістового, а й емоційного, естетичного та прагматичного потенціалу тексту, тому їх переклад вимагає поєднання лінгвістичної точності й культурної адаптації. Проаналізовано найпоширеніші стратегії перекладу фразеологізмів, зокрема: еквівалентний переклад, описову передачу, калькування, часткову адаптацію, компенсацію та парафраз. Приділено увагу специфіці перекладу фразеологізмів, що містять алюзії, гру слів, сленгові елементи та культурно марковані реалії. На прикладах перекладів творів Дж. Роулінґ, Дж. Ґріна, Ґ. Флінн і Н. Ґеймана проілюстровано, як вибір стратегії залежить від прагматичної настанови перекладача, цільової аудиторії та жанрової належності тексту. З‟ясовано, що застосування комбінованих стратегій – поєднання еквівалентності й адаптації – є найефективнішим способом збереження семантичної, образної й емоційної цілісності оригіналу. У розвідці також висвітлено роль перекладача як культурного медіатора, котрий забезпечує не лише мовну, а й комунікативну рівноцінність між оригіналом і перекладом. Підкреслено, що в цифрову добу, коли художні тексти поширюються через різні медіа, функціонування фразеологізмів зазнає трансформацій: вони частіше набувають інтертекстуального характеру, відображають сучасний сленг, меми та культурні коди мережевої комунікації. Отже, переклад таких одиниць потребує нових підходів, що враховують прагматичні, соціолінгвістичні та когнітивні параметри. Результати дослідження мають теоретичну цінність для розвитку фразеологічного перекладознавства та практичне значення для підготовки перекладачів, викладання художнього перекладу й формування міжкультурної компетентності майбутніх філологів.