Abstract:
У статті проаналізовано особливості використання прийменника над у різностильових і різножанрових пам‟ятках української мови XIV – XVIII ст., зокрема в матеріалах картотек «Словника староукраїнської мови XIV – XV ст.», «Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.» та «Історичного словника українського язика» за редакцією Євгена Тимченка. Встановлено, що основні синтаксичні відношення, властиві для цього прийменника (просторові та об‟єктні), реалізовані в типових конструкціях, які вказують на розташування над чимось чи поблизу чогось, місце або об‟єкт, на які спрямована дія. У цих конструкціях уживано іменники найрізноманітнішої семантики, хоча помітне місце посідають лексеми на позначення місць, назви предметів та гідроніми. Водночас прийменник над в аналізований період розвинув низку додаткових об‟єктних «значень» і «підзначень», які вказують на особу, до якої виявлене певне ставлення або щодо якої хтось посідає панівне становище; об‟єкт, порівнюваний з іншими об‟єктами; об‟єкт, усупереч якому діють; об‟єкт, додатковий до чогось. Такі «значення» реалізовані в конструкціях з орудним чи знахідним відмінками (з кількісним переважанням перших), але інколи трапляються конструкції, у яких у сучасній літературній мові використані інші прийменники, наприклад, з, на, проти, чи безприйменникові конструкції. Згадана особливість пов‟язана, вочевидь, із впливом інших мов, зокрема старопольської, або становить наслідок деяких архаїчних конструкцій, типових для давньоукраїнської чи церковнослов‟янської мов. Особливу увагу в статті приділено семантичним особливостям іменників, використовуваних в об‟єктних конструкціях із прийменником над, стисло прокоментовано деякі стійкі сполуки, у складі яких цей прийменник уживано з абстрактними іменниками. Проаналізовано використання прийменника над у часових і кількісних конструкціях, зауважено на тому, що, як і у вторинних об‟єктних «значеннях», у кількісних і часових конструкціях семантична структура аналізованого прийменника розширюється, зберігаючи основне значення вищості, переважання над чимось.
