Фактор Європи в модернізації Донеччини на зламі ХІХ–ХХ ст.

Abstract

Автори дослідили європейський фактор у модернізації Донеччини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Такий підхід спростовує російсько-радянські міфи про винятково російську / комуністичну розбудову регіону як потужного індустріального центру. Метою цього дослідження є визначення впливу європейських підприємців на соціальноекономічну модернізацію Донецького регіону на зламі ХІХ–ХХ ст. Для її досягнення опрацьовано останні дослідження та джерела, насамперед мемуарну літературу, із застосуванням аналітико-синтетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного методів. Показано, що хоча вугільні копальні почали з’являтись у першій половині ХІХ ст., до середини століття Донеччина залишалася малозаселеною територією. Багаті корисними копалинами її надра набули привабливості для російської влади з огляду на потребу подолання власної економічної відсталості. Проте вітчизняні підприємці із цим завданням не впоралися через брак досвіду, вільних капіталів і хисту. Простежено внесок бельгійських, французьких, англійських, німецьких підприємців не лише в модернізацію промисловості, а й у перетворення всього укладу життя в регіоні. Хоча роль західноєвропейського капіталу є неоднозначною, включно з експлуатацією робітників і відтік капіталів, прихід європейських підприємців з їхнім досвідом, фінансовими можливостями та бізнесовою психологією сприяв створенню робочих місць, формуванню великої промисловості, технічному прогресу, розвитку освіти, культури та медицини. Наголошено, що під впливом іноземного капіталу багатий природними ресурсами степ перетворився на промислового гіганта, яким він залишався протягом наступних ста років