Формування регіональної та глобаль-ної стратегії США на рубежі нового та новітнього часу. Від Далекого Сходу до Західної Європи

Abstract

У статті проаналізовано формування регіональної та глобальної стратегії США на рубежі нового й новітнього часу, акцентуючи на ключових для Вашингтона регіонах – від Далекого Сходу до Західної Європи. Визначено, що після розпаду СРСР США здобули унікальні можливості для просування власних геополітичних і економічних інтересів на світовій арені, формуючи однополярний міжнародний порядок. Водночас американська стратегія базувалася не на класичному імперіалізмі, а на комплексному геополітичному світогляді, який передбачав вільну торгівлю, колективну безпеку та просування ідей свободи і прозорості. Перші кроки у формуванні такого підходу здійснювалися в Східній Азії, де США вели активну політику відкриття регіону для торгівлі і впливу, застосовуючи як дипломатичні, так і військові засоби. Важливим етапом стало укладення рівноправних договорів із Китаєм та просування «Доктрини Хея», що заклали основи американської стратегії відкритих ринків і збереження територіальної цілісності інших держав. Перша світова війна та 14 пунктів Вільсона продовжили цей курс, намагаючись створити новий міжнародний порядок на принципах колективної безпеки та самовизначення народів. Незважаючи на критику ідеалізму Вільсона, його політика є логічним продовженням давніх американських стратегічних інтересів, спрямованих на забезпечення вільної торгівлі й поширення впливу, особливо у важливих регіонах світу. Так, стратегія США на рубежі нового й новітнього часу була багатогранною, поєднуючи в собі економічні, військові та ідеологічні компоненти, що дало змогу Америці закріпити своє лідерство в міжнародній системі.