Юрій Липа в рецензіях, спогадах і листах Михайла Мухина

Abstract

Видатний громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар і автор української геополітичної концепції Юрій Іванович Липа (1900–1944) ніколи не бував особисто в міжвоєнних Празі й Подєбрадах. Однак з Першою республікою чехів і словаків його пов’язували щире приятельство та тісна літературна співпраця з «неповторним і невтомним покровителем молодих поетів» Михайлом Миколайовичем Мухиним (1894–1974). Мухин високо цінував талант Юрія Липи й докладав максимум зусиль для утвердження його мистецького єства в українському та європейському літературному просторі міжвоєнного періоду. Літературно Липу та Мухина зблизила «Празька поетична школа», що постала на чехословацькому ґрунті в середині 1920-х. Особисто Мухину Юрій Липа присвятив драматичний твір «Ярмарок». Особисто Михайло Миколайович та Юрій Іванович знайомилися двічі – у 1919 р. та в 1920 р. А з 1921 р. по 1937 р. вони активно листувалися. Упродовж власних «чехословацьких» 1922‒1939 рр. Михайло Мухин написав рецензії на Липівські збірки «Світлість» (1925) і «Суворість» (1931), а також на його історичний роман «Козаки в Московії». Тоді як у 1936 р. у чернівецькому журналі «Самостійна думка» Мухин опублікував серію творчих портретів поетів націоналістичної орієнтації із широким цитуванням їх віршів, що склали збірку «Сучасні українські поети», де ним, зокрема, схарактеризовано індивідуальний літературний стиль Юрія Липи, якому притаманні: ощадність вислову, суворість тону, героїчне начало, піднесене до трагізму зі знаком немилосердя на щиті.