Диференційований підхід до формування словника почуттів у дітей молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти: теоретичний аспект та практичні поради

Abstract

У статті розглянуто проблему збагачення словникового запасу дітей молодшого шкільного віку словами, що позначають емоційні стани, як один із ключових напрямів мовленнєвого та емоційного розвитку дитини. Підкреслюється, що молодший шкільний вік є сприятливим періодом для інтенсивного формування мовленнєвої компетентності, зокрема – в аспекті емоційної лексики, яка відіграє значну роль у процесі соціалізації, самовираження та розвитку емоційного інтелекту дитини. Проаналізовано наукові підходи до питання формування словника в дітей з нормальним мовленнєвим розвитком та у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, навчання яких відбувається в інклюзивних класах закладів загальної шкільної освіти, визначено лінгвістичні принципи (екстралінгвістичний, синтагматичний, парадигматичний, функціональний, контекстуальний), що лежать в основі ефективного збагачення лексики дітей молодшого шкільного віку за вікової норми та спеціальні принципи, яким підпорядковується збагачення лексики дітей із порушеннями мовлення. Зроблено огляд методів і прийомів (словесних – бесіда, пояснення, розповідання; наочних – ілюстрації, піктограми емоцій; ігрових – рольові та дидактичні ігри; терапевтичних – малювання емоцій, пісочна терапія, казкотерапія, музикотерапія), які можуть бути ефективно використані педагогами у повсякденній роботі для формування в дітей уміння розпізнавати, називати та доречно вживати слова, що виражають емоції та особливості використання словесних методів у роботі педагогів з дітьми з функціональними мовленнєвими труднощами. Подано практичний матеріал: приклади лексичних одиниць різних частин мови (іменників, дієслів, прикметників), що описують почуття і які повинні бути в активному словнику дитини молодшого шкільного віку, та представлено ігри, що спрямовані на активізацію вживання лексики тематичної групи «Почуття» в мовленні. Наводяться приклади адаптацій для розв’язання цього завдання в умовах надання корекційної допомоги дітям молодшого шкільного віку з порушеннями мовлення. Розглянуто особливості впливу ігор та ігрових завдань на мовленнєву активність, когнітивні та емоційні процеси дитини.