| dc.description.abstract |
У статті розкрито теоретико-методичні основи формування дослідницької компетент-
ності майбутніх магістрів фармації, що є ключовим чинником їхньої професійної готовності до науково-аналітичної діяльності в умовах сучасної фармацевтичної галузі. Дослідницька компетентність трактується як інтегральна характеристика особистості, що формується у взаємодії когнітивного, мотиваційно-ціннісного, операційно-діяльнісного та рефлексивно-оцінювального компонентів. Саме така структурована модель забезпечує поєднання теоретичних знань, внутрішньої мотивації, практичних навичок дослідницької діяльності та здатності до критичного аналізу й корекції наукової роботи. У публікації систематизовано зміст зазначених компонентів, подано приклади їхнього прояву в навчальній та практичній діяльності. Обґрунтовано методичні умови, що сприяють ефективному формуванню дослідницьких умінь у здобувачів освіти, зокрема проєктне навчання, проблемно-орієнтовані підходи, доречні варіативні освітні компоненти та наставництво з боку досвідчених науковців і викладачів. Також висвітлено важливість створення адаптивного освітнього середовища, що стимулює розвиток пізнавальної активності, критичного мислення, самостійності й аналітичних здібностей здобувачів. У межах дослідження узагальнено сучасні педагогічні практики розвитку дослідницьких умінь та окреслено перспективи подальших наукових пошуків, що пов’язані із розробкою інструментарію для оцінювання рівня сформованості дослідницьких умінь та вивченням ефективності методичних підходів до формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців фармацевтичної галузі. |
uk_UA |