Неформальна освіта як засіб формування міжкультурної компетентності майбутніх учителів

Abstract

Статтю присвячено дослідженню неформальної освіти як засобу формування міжкультурної компетентності майбутніх учителів у закладі вищої освіти. Встановлено, що неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, поза освітніх програм, а тому не передбачає присвоєння освітніх кваліфікацій, але може поглиблювати і розширювати компетентності, визнаватися частково або повністю в результатах навчання, а також завершуватися присвоєнням професійних та/або часткових освітніх кваліфікацій. Результати неформальної освіти можуть бути підтверджені сертифікатами і перезараховані як освітні компоненти або їх частити при визнанні результатів навчання в межах формальної освіти. Міжкультурну компетентність майбутнього вчителя визначено як здатність ефективно взаємодіяти з представниками інших культур, розуміти й поважати їхні цінності, а також успішно спілкуватися в полікультурному середовищі. Структуру міжкультурної компетентності майбутнього вчителя представлено єдністю компонентів: знання (культури інших країн, можливих бар’єрів міжкультурної взаємодії, способів їх запобігання та подолання); уміння (будувати власну поведінку відповідно до норм іншої культури в ситуаціях міжкультурного спілкування); готовність особистості вступати в контакт із представниками країн світу; особистісні якості (комунікабельність, толерантність, тактовність та ін.). Доведено, що для забезпечення якості формування міжкультурної компетентності у майбутніх вчителів доцільним є поєднання потенціалів формальної освіти в закладі вищої освіти і неформальної освіти на освітніх платформах, тренінгах, курсах підвищення кваліфікації та інших форматах.