Нові підходи до висвітлення контроверсійних питань минулого в змісті історичної освіти Польщі та Німеччини в контексті рекомендацій ЄС та Ради Європи

Abstract

У статті розглядаються трансформації змісту шкільної історичної освіти в країнах Європейського Союзу, зокрема Польщі та Німеччині, крізь призму висвітлення контроверсійних питань національної історії. Проаналізовано вплив рішень Ради Європи та рекомендацій ЄС на освітню політику в контексті вимог, сформульованих в ЄС до викладання історії, зокрема розвитку критичного мислення, формування толерантного ставлення, мультиперспективності. На основі здійсненого порівняння з’ясовано, що у польській системі шкільної історичної освіти під час висвітлення складних тем, зокрема сталінських репресій, увага акцентується на формування національної ідентичності, часто передбачаючи наперед задану оцінку історичних подій. Натомість у Німеччині переважає мультиперспективний підхід, орієнтований на європейські цінності, автономію учня, розвиток аналітичних навичок. На основі дослідження простежено, як політичні, культурні та освітні чинники впливають на вибір дидактичних стратегій, рівень критичності, характер подачі чутливих тем, а також відзначено ризики та виклики, з якими стикаються педагоги обох країн. Стверджується, що навіть у межах єдиної європейської системи вимог до змісту шкільної історичної освіти підходи до висвітлення контроверсійних тем суттєво різняться – від директивного національного наративу до гнучкого, рефлексивного викладання. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що досвід Польщі та Німеччини може бути врахований під час реалізації Концепції реформування історичної освіти в Україні, зокрема в аспектах формування історичної свідомості, ціннісного компоненту шкільної освіти та адаптації європейських принципів до вітчизняних реалій.