Стилістична та художня специфіка роману Б. Шлінка «Читець»

Abstract

Статтю присвячено вивченню стилістичних та художніх особливостей відомого німецького письменника Б. Шлінка. Письменник є одним із найпомітніших сучасних європейських авторів, які тяжіють до традиційної реалістичної літератури. Це зумовлює специфіку художнього стилю митця. Роман Шлінка «Читець» у Німеччині вже включено до шкільної хрестоматії з літератури. У статті доведено, що головний герой твору «Читець» Міхаель Берг – представник так званого «другого покоління» – покоління дітей, чиї батьки були сучасниками Третього Рейху, людьми, які заплямували себе або співпрацею з нацистським режимом, або примиренням з дійсним порядком. Після війни пройшли процеси над нацистами, були оголошені жахливі факти. Ця нова відкрита реальність була аморальна, що сама належність до покоління, яке привело до влади нацизм легітимним шляхом, породжувала всепоглинальне почуття провини. Провини і тих, хто був свідком та прислужником, і їхніх нащадків. Увесь твір акцентує, що почуття провини переслідує головного героя в життєвих ситуаціях, він відчуває себе винним не тільки перед Ханною, а й перед своїм батьком, перед дружиною, з якою не зміг знайти спільну мову. З’ясовано, що головним об’єктом художнього осмислення в романі «Читець» стало почуття колективної провини, яке розкрито через різні стилістичні засоби. Доведено, що історія Міхаеля Берга і наглядачки Ханни акцентує на почуттях так званого другого покоління. Проаналізовано, що в центрі роману герой-оповідач Міхаель Берг, його роздуми і загалом уся історія спрямовані на осмислення проблеми відповідальності німців за існування концентраційних таборів, на прагнення зрозуміти і своє ставлення до колишньої коханки Ханне Шмітц, і мотиви її поведінки наглядачки. Б. Шлінк, використовуючи різноманітні стилістичні й художні засоби, зображує кілька періодів життя головного героя, який розповідає про події своєї юності, потім зрілого періоду життя вже після смерті Ханни. Акцентовано, що в романі «Читець» всі події дано у висвітленні Міхаеля, думки Ханни наводяться тільки в їх діалогах. Доведено, що закритість героїні, співвідносна з долею покоління батьків, і свідчить про нерозуміння між старшими та молодшими, про закритість перших і про прагнення других зрозуміти мотиви їхніх вчинків.