| dc.description.abstract |
У статті на основі аналізу педагогічної та методичної літератури з проблеми викорис-
тання тексту, з’ясування сутнісних характеристик комунікативно орієнтованого тексту,
визначення змісту й особливостей використання текстів на уроках рідної мови в загальноосвітній школі доведено, що текстовий (текстоцентричний) підхід дає змогу реалізовувати мету навчання в комплексі: формувати мовну, лінгвістичну, комунікативну компетентності, розвивати універсальні способи мисленнєвої діяльності, поглиблювати знання про мову як багатофункціональну знакову систему та суспільне явище тощо. Зазначено, що текст – це комунікативно орієнтований, концептуально зумовлений продукт реалізації мовної системи в рамках певної сфери спілкування, що має інформативно-смислову й прагматичну сутність. Аналізуючи в дослідженні питання тексту, виділили такі його істотні ознаки, урахування яких є необхідним у процесі формування в учнів умінь
сприйняття й продукування текстів: це продукт, результат інтелектуально-мовленнєвої діяльності; завершений усний чи писемний за формою твір, що має певну структуру, композиційну форму й характеризується стильовою єдністю; усі відносно самостійні частини тексту, елементи змісту й мовні засоби взаємозалежні, взаємозумовлені та підпорядковані розкриттю задуму. Підкреслено, що, добираючи тексти за комунікативною ознакою, учителі мають зважати на високий рівень їх інформативного насичення, актуальність, доступність, що забезпечує можливість адекватного сприймання змісту твору синхронно з його читанням, виховний потенціал, наповнення дидактично значущими мовними одиницями відповідно до теми уроку, ураховувати психологічні особливості реципієнтів адресатів мовлення, досконалість відбору мовних одиниць у створенні тексту відповідного стилю й жанру мовлення, здатність тексту бути об’єктом пошукової діяльності учнів, спроможність тексту спонукати учнів до словесного самовдосконалення, лінгвокреативності. |
uk_UA |