Образ Божий і техносфера: християнське бачення формування моральної особистості в STEM-освіті

Abstract

У статті здійснено міждисциплінарне дослідження етичного виміру STEM-освіти в контексті глобальних технологічних трансформацій і духовно-моральної кризи сучасного суспільства. Автор актуалізує проблему домінування інструментально-утилітарної парадигми в освітньому процесі технічних і природничих спеціальностей, яка сприяє професіоналізації без гуманізації, формуванню технократичної свідомості без внутрішнього морального компасу. У зв’язку з цим ставиться питання про потребу цілісного педагогічного підходу, що включає не лише передавання знань, а й формування духовно-етичних компетентностей, екзистенційної відповідальності й здатності до саморефлексії в майбутніх науковців. На основі християнської антропології, богослов’я особистості, філософії сутнісних сил людини та принципів сталого розвитку обґрунтовано авторську педагогічну методику «Logos & Techne» як інструмент інтеграції духовних цінностей у технічну освіту. Методика ґрунтується на біблейському розумінні людини як образу й подоби Божої (Бут. 1:26–27), яка покликана не лише до панування над творінням, а й до відповідального служіння й співтворчості з Богом. Запропонована структура освітнього процесу орієнтована на формування не лише професійних, а й онтологічних якостей студента – совісті, любові, жертовності, свободи вибору, чутливості до правди й сенсу. У статті розгорнуто богословсько-педагогічну модель духовного зростання особистості за аналогією до аскетичного трактату «Ліствиця» святого Іоана Ліствичника, у якій кожна сходинка становить етап формування моральної зрілості студента: від очищення через самопізнання – до просвітлення та любові як вищої духовної мети. Окрему увагу приділено екзистенційному підходу Віктора Франкла: логотерапія розглядається як філософсько-психологічна основа для розвитку внутрішнього відчуття сенсу професійної діяльності й моральної автономії особистості. Порівняльний аналіз курсів етики в провідних університетах світу (University of Oxford, MIT, Stanford, TU Munich, Delft, Oslo тощо) засвідчує загальносвітову тенденцію до включення гуманітарних і морально-етичних дисциплін у структуру STEM- освіти. Водночас автор показує, що більшості таких програм бракує духовної глибини, антропологічного виміру та метафізичної рефлексії, які можуть бути забезпечені лише шляхом звернення до християнської традиції. У цьому сенсі методика «Logos & Techne» постає як спроба створити нову освітню парадигму, у якій наукове знання поєднується з богословським світоглядом, формуючи не лише компетентного, а й морально відповідального, духовно зрілого STEM-фахівця.