Abstract:
У статті охарактеризовано феномен соціальної підтримки як наріжної категорії соціології та педагогіки, що охоплює комплекс заходів, спрямованих на забезпечення гідного рівня життя, соціальної адаптації й розвитку особистості в умовах суспільних викликів. Соціальна підтримка вразливих категорій населення відіграє стабілізаційну функцію, компенсуючи негативні наслідки економічних, соціальних, політичних та індивідуальних кризових ситуацій. Окреслено, що основний принцип соціальної підтримки полягає в наданні допомоги тим, хто опинився в несприятливих життєвих обставинах і не може самостійно подолати труднощі, тісно переплітаючись із забезпеченням соціальної справедливості й реалізацією прав людини. Описано відомості, згідно з якими історично архаїчні уявлення про соціальну підтримку ґрунтувалися на моральних нормах і релігійних віруваннях, що регулювали зобов’язання членів громади. Взаємодопомога закріплювалася традиціями та сакральними уявленнями про обов’язок турботи про ближнього. Виникнення таких форм підтримки пояснюється як біологічними інстинктами виживання, так і соціально-економічними процесами формування суспільних структур. Релігія, зокрема християнство, іслам і буддизм, значно посилила позиції соціальної підтримки, закріпивши принципи милосердя та благодійності. Церква взяла на себе роль регулятора соціальної стабільності, намагаючись пом’якшити суперечності, хоча й не прагнула ліквідувати соціальну нерівність, натомість стимулюючи подавання милостині.
Автор підкреслює, що сучасне розуміння вразливості, зокрема, серед студентів є багатофакторним і вимагає комплексного підходу. Теорія соціальної стратифікації наголошує на важливості соціальних ресурсів, концепція соціального капіталу вказує на роль соціальних зв’язків, а теорія екологічних систем підкреслює вплив макро- та мікрофакторів. Критична педагогіка акцентує увагу на необхідності реформування освітніх систем для забезпечення рівних можливостей.
Визначено, що вразливість студентів зумовлена не лише індивідуальними характеристиками, а й соціально-економічними умовами й освітнім середовищем. Тому зміни в освітніх політиках, спрямовані на зменшення соціальних бар’єрів і забезпечення рівних можливостей, є необхідними для зменшення цієї вразливості. Подальші наукові дослідження мають зосереджуватися на вивченні соціальних, економічних і культурних бар’єрів, що перешкоджають рівному доступу до освіти, і розробленні нових методів для їх подолання й підтримки студентів на їхньому навчальному шляху.
Description:
Мороз В. П. Соціальна підтримка вразливих категорій студентів у закладі вищої освіти як предмет наукового дослідження / В. П. Мороз // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 2, червень. – С. 164-173.