Міжмовні лексичні варіанти в євангельському тексті (на матеріалі Дубенського Євангелія)

Abstract

Сучасне вивчення літературної мови вимагає від дослідників звернутися до різночасових писемних джерел, у яких задокументовано низку мовних рис, що характеризують українську мову як окрему давню лінгвальну систему у слов'янському світі. Для дослідників історії української мови особливе місце серед текстів староукраїнського періоду посідає Дубенське Євангеліє. Незважаючи на те, що його переписано церковнослов'янською мовою і воно відображає другий південнослов'янський вплив, у ньому засвідчено чимало рис української народнорозмовної мови, зокрема фонетичних і морфологічних. Досліджуваний рукопис є важливим і цікавим, зокрема, для вивчення лексичного складу. Мета статті – виявити і проаналізувати поодинокі лексичні варіанти, їхню структуру та семантичні особливості в Дубенському Євангелії; указати на деякі специфічні риси запозичень досліджуваної пам'ятки й інших канонічних текстів. З'ясовано, що для Дубенського Євангелія, як і для інших канонічних текстів, характерні лексичні варіанти (зокрема іменників) із різними коренями, які позначають одне й те саме поняття або є семантично пов'язаними в євангельських контекстах. Лексичну варіантність у Дубенському Євангелії фіксуємо не тільки в різночитаннях четвероєвангелія, а й у євангельському тексті одного і того самого євангеліста. Із-поміж лексичних варіантів виявляємо передусім двокомпонентні пари, до складу яких входить (здебільшого запозичена і питома) лексика, а саме: грецизм / слов'янізм, слов'янізм / слов'янізм, грецизм / романізм, германізм / слов'янізм. Найбільшу групу gерекладених і продубльованих слов'янськими еквівалентами слів становлять грецизми. Установлено, що слов'янські лексеми здебільшого виникали як семантичні кальки до грецьких слів. Окрім цього, переклад запозичених слів питомими лексемами в тексті представлено нерівномірно. Подібні тексти інших євангелістів можуть містити різні слов'янські відповідники до грецизмів чи до інших запозичень. У тексті фіксуємо також чимало прикладів дублювання питомого слова питомим. Проникнення живомовної лексики в досліджуваний текст не спостерігаємо. Зіставлення однакових місць у різних канонічних пам'ятках дає підстави зробити висновок, що на лексичному рівні Дубенське Євангеліє має багато спільного з Острозькою Біблією.