Abstract:
У статті розглянуто особливості репрезентації теми хліба в середньополіських обрядових текстах весняного календарного циклу; визначено семантичні домінанти, міфологічні мотиви виникнення вербальних і різнопланових (зокрема реалемних, акціональних, темпоральних) невербальних одиниць досліджуваного культурного тексту; проаналізовано походження, семантику і номінацію обрядових дій, предметів як структурних елементів різних ритуалів аграрної, апотропеїчної, імітативномагічної спрямованості. Тема хліба (у широкому розумінні) як культурного символу різнопланово представлена в обрядових текстах щодо різних явищ традиційної народної духовної культури (поминальної, календарної, весільної обрядовості тощо). У середньополіській обрядовості весняного періоду хлібні вироби є атрибутом багатьох ритуалів, пов'язаних з важливими подіями народного календаря, наприклад, зустріч і закликання весни (асоціативно – птахів), перший вихід на польові роботи, перший вигін худоби тощо. Етнолінгвістичні дослідження явищ традиційної народної духовної культури, зокрема й календарної обрядовості, передбачають опис та аналіз обряду як складного комплексу, набору, системи знаків, одиниць, що вони за законами своєрідного синтаксису вибудовують цілісний культурний текст, засобами вираження в якому є не лише вербальні, але й невербальні знаки – ритуальні предмети, дії та їх виконавці; ритуальні простір і час тощо. Номінація і система невербальних одиниць кожного обряду часто зумовлені давніми міфологічним уявленнями носіїв культури, які лежать в основі творення картини світу українців. Під час опрацювання середньополіських обрядових текстів весняного календарного періоду однією із культурних домінант цього явища традиційної народної духовної культури визначено ритуальне використання хлібних виробів, зумовлене сприйняттям хліба в народній свідомості як символу життя, добробуту, плодючості. У статті підтверджено актуальність етнолінгвістичних методів дослідження взаємозв'язку культурних і мовних одиниць обрядових текстів; визначено перспективи подальших наукових студій: укладання етнолінгвістичних словників, створення етнолінгвістичних атласів різних явищ традиційної народної духовної культури українців.
