Розвиток соціально-емоційних навичок дітей з розладами аутичного спектра

Abstract

У статті проаналізовано теоретичні аспекти розвитку соціально-емоційних навичок у дітей з розладами аутичного спектра (РАС). Узагальнено зміст поняття «соціально-емоційні навички». Констатовано, що соціально-емоційні навички це сукупність здібностей, які дозволяють індивіду ефективно взаємодіяти з іншими людьми, розуміти та регулювати власні емоції, а також адекватно реагувати на емоційні сигнали оточуючих. Визначено, що соціально-емоційні навички включають кілька важливих аспектів: здатність до саморегуляції, розуміння соціальних норм і контекстів, ефективну комунікацію та взаємодію в колективі. Розвиток соціально-емоційних навичок у дітей з РАС визначено надзвичайно важливим та складним процесом, оскільки він передбачає інтеграцію емоційного розуміння, соціальної адаптації та комунікаційних вмінь та ускладнюється специфікою розвитку комунікативних і соціальних здатностей дітей. Особливу увагу приділено питанню пошуку ефективних засобів розвитку соціально-емоційних навичок у дітей з РАС, зокрема проаналізовано можливості використання соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН). Визначено, що розвиток соціально-емоційних навичок у дітей з РАС залежить від системної, якісно організованої діяльності, яка передбачає створення цілісного комплексу умов (підготовки кадрів, здатних працювати з дітьми, що мають РАС; використання відповідних форм і методів роботи, що враховують індивідуальні особливості дітей з РАС; забезпеченості достатньої ресурсної бази; тісної співпраця з батьками; застосування оптимальних принципів роботи) та урахування усіх аспектів соціально-педагогічної та психологічної підтримки дитини.