Abstract:
У статті здійснено теоретичне обґрунтування значущості соціально-емоційного навчання (СЕН) як інноваційної освітньої практики, що сприяє соціалізації особистості та формуванню комунікативної компетентності в умовах сучасних суспільних викликів, зокрема війни в Україні. Актуальність проблематики зумовлена масовою психологічною травматизацією населення, зростанням емоційної нестабільності, порушеннями соціальних зв’язків та необхідністю формування стійкого, згуртованого громадянського суспільства.
У дослідженні проаналізовано наукові підходи до розуміння СЕН, розкрито роль педагогів і психологів у його впровадженні, а також охарактеризовано ключові компоненти програм «Веселі друзі» та «Зерна», які реалізуються за підтримки Міністерства освіти і науки України, The LEGO Foundation та Гарвардської вищої школи освіти. Обґрунтовано, що СЕН формує базові життєві навички– саморегуляцію, емпатію, відповідальне прийняття рішень, ненасильницьку комунікацію– що є критичними для ефективної адаптації особистості у кризових і посткризових умовах.
Методологічну основу дослідження становлять документальний аналіз, контент-аналіз, огляд інноваційних кейсів та порівняльно-правовий метод.
Представлено аналітичний огляд сучасних українських і міжнародних практик впровадження СЕН у закладах освіти. Підкреслюється потреба наукового осмислення, локалізації та системної інтеграції СЕН в освітню політику України задля формування емоційно здорового, соціально відповідального покоління.
Description:
Ісаченко В. П. Вплив соціально-емоційного навчання на соціалізацію особистості та розвиток комунікативної компетентності в умовах сучасного суспільства / В. П. Ісаченко, І. В. Албул // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2025. — №2. — C. 29-36.