| dc.description.abstract |
Стаття присвячена ґрунтовному аналізу основних факторів, що вплинули на формування педагогічних поглядів Теодора Цеклера (1867–1949)– визначного педагога, просвітника, громадського і церковного діяча, активного організатора шкільництва в Галичині. У науковій розвідці розглянуто широкий спектр чинників, які відіграли вирішальну роль у становленні його педагогічного світогляду, зокрема: вплив родинного середовища, духовно-релігійного виховання, навчання у духовних та світських навчальних закладах, знайомство з європейськими освітніми концепціями та участь у практичній освітньо-опікунській діяльності. Автором проаналізовано політичну та соціокультурну ситуацію в Галичині кінця ХІХ– початку ХХ століття, що значною мірою вплинула на світоглядні орієнтири Цеклера, зокрема його погляди на місце освіти у процесах національного відродження, формування громадянської свідомості та соціального служіння.
Показано, що педагогічні ідеї Теодора Цеклера були синтезом традицій християнської етики, народної педагогіки та новітніх на той час західноєвропейських теорій, адаптованих до українського культурного контексту. У статті аргументовано, що педагогічна спадщина Цеклера має актуальне значення для сучасної української освіти, особливо в аспектах морального, духовного та громадянського виховання молоді. Його педагогічна система формувалася під впливом низки зовнішніх та внутрішніх чинників: історичних обставин, міжкультурного діалогу, протестантських морально-етичних принципів, а також європейських гуманістичних педагогічних теорій. Аналіз факторів, що зумовили педагогічні погляди Цеклера, дозволяє не лише глибше зрозуміти його особисту освітню філософію, а й відновити цілісний образ педагогіки як простору служіння, опіки та відповідальності. |
uk_UA |