Двостороння угода про інвестиційний фонд: проблеми та перспективи трансформації в «План Маршалла» для відновлення України»

Abstract

Об’єктивний аналіз й усвідомлення «Двосторонньої угоди про встановлення правил та умов інвестиційного фонду відбудови» (та сукупності подій, пов’язаних зі зривом її підписання у лютому 2025 р. й подальших етапів переговорів) дає всі підстави відмітити настання якісно нового геополітичного положення України. З одного боку, нові загрози та виклики для України внаслідок війни сягають критичної міри. З іншого, перспективи допомоги міжнародної спільноти Україні у повоєн ному відновлення вперше набувають ознак системного оформлення (хоча, – переважно в межах майбутнього середньострокового періоду). При цьому, не слід вибудовувати якихось надзвичайних ілюзій. Реальний зміст даного документу дає підстави відмітити, що за термінологічними визначеннями юриспруденції йдеться радше про Рамкову угоду, Меморандум, Декларацію про наміри (а не про правове закріплення механізмів досягнення опрацьованої відновлювальної політики). Метою статті є опрацювання вихідних базових положень, які б за підсумком було можливим надати органам державної влади України в контексті обґрунтування політики повоєнного відновлення. В статті доводиться, що означена Двостороння угода має низку струмуючих чинників щодо її реалізації та подальших загроз у разі сировинної спрямованості економічної політики України. Реальні стримуючі чинники та загрози, пов’язані із Угодою, які слід ураховувати, ще більшою мірою актуалізують значення її трансформації у всеосяжний «План Маршалла» для відновлення України». Ідентифіковано комплекс першочергових інституційних заходів, (визначальними серед них є прийняття Закону «Про повоєнне відновлення України», створення Державного агентства з повоєнного відновлення та європейської інтеграції України та запровадження за нормами і стандартами Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу економічного надзору правоохоронних органів України за діяльністю бізнесу і державних підприємств, які будуть залучатися до провадження проєктів повоєнного відновлення) і механізмів їх реалізації з метою провадження такого підходу в контексті розробки державної політики повоєнного відновлення України.