Профілактика адиктивної поведінки військовослужбовців в умовах посттравматичного стресово го розладу

Abstract

У статті досліджено посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) як одна з найпоширеніших психічних реакцій на бойову травму серед військовослужбовців, які перебувають у зоні активних бойових дій. Особливу увагу приділено вивченню коморбідності ПТСР з адиктивними формами поведінки, зокрема зловживанням алкоголем. Підкреслено, що ПТСР формується як реакція на екстремальні стресові події і супроводжується широким спектром соматичних, емоційних та когнітивно-поведінкових порушень, серед яких порушення сну, тривожність, депресивність, емоційна відстороненість, агресивність та імпульсивність. Відсутність належної психологічної підтримки може призводити до хронізації симптомів і пошуку неадаптивних стратегій подолання, зокрема алкоголю як засобу зниження психоемоційного напруження. Дослідження виявило низку чинників, які опосередковано впливають на ризик алкоголізації у військовослужбовців із ПТСР: вік, військовий стаж, наявність поранень, порушення сну, шлюбний статус, тип підрозділу, звання. Отримані дані свідчать про складну багаторівневу структуру впливу ПТСР на формування адиктивної поведінки в умовах війни та вказують на необхідність диференційованого психопрофілактичного підходу. Перспективними напрямами є дослідження динаміки ПТСР та пов’язаних з ним залежних форм поведінки у довготривалій перспективі, розробка моделей психологічного відновлення.