Abstract:
У статті розглянуті історичних аспектів розвитку професійної підготовки фахівців соціальної сфери в міжнародному контексті. Наголошено, що в умовах війни в Україні та викликів, пов’язаних з інтеграцією в європейський освітній простір, потреба у висококваліфікованих соціальних працівниках зростає.
Теоретично досліджено та узагальнено історичний досвід професійної підготовки соціальних працівників у різних країнах світу, зокрема в США, Великій Британії, Німеччині та Франції, як важливої умови для вдосконалення національної системи освіти та адаптації міжнародного досвіду до українських реалій.
У науковій розвідці наголошено на важливості розвитку теоретичних і практичних основ соціальної роботи, зокрема через роботу таких видатних постатей, як Л. Аддамс і М. Річмонд, які заклали основи індивідуального підходу в соціальній допомозі. Проте перші етапи підготовки соціальних працівників через систему наставництва мали суттєві недоліки, зокрема невідповідність новим соціальним умовам і відсутність зв’язку з соціальними реформами. Це сприяло переходу до більш формалізованих навчальних програм.
У висновках та перспективах подальших досліджень відбито важливість подальшого розвитку системи підготовки соціальних працівників у контексті сучасних потреб суспільства та вимог європейських стандартів.
