dc.description.abstract |
Поведінку людини спрямовують п’ять самостійних регуляторів: символ, думка, образ, почуття та почування. В запропонованій статті символ розглядається як основний регулятор дій людини, а сам процес регуляції постає як порівняння регульованої величини із заданим значенням. Показано, що символ містить в собі багатоманітність значень поведінки особистості та є першоосновою початку зародження ідеї і думки, яка переростає в дію. Символ дає можливість особистості всебічно пізнати себе. Регулюючи поведінку, символ стає її відображенням, законом, принципом і моделлю дії. Автором встановлено, що завдяки символу особистість виявляє й актуалізує смисли, які не об’єктивуються і не усвідомлюються в раціонально знакових формах. Це дозволяє розглядати символ як медіатор відношень людини зі світом |
uk_UA |