Плейбек-театр як мистецтво зцілення і соціальної підтримки вразливих категорій і груп клієнтів

Abstract

У статті розглянуто мультидисциплінарну сутність плейбек-театру як сучасного підходу до роботи з різними групами населення та як виду мистецтва. Плейбек-театр – це вид театру імпровізації, де актори та музиканти грають історії з життя глядачів, надаючи буденному наративу естетичної форми, таким чином розширюючи та збагачуючи значення персональної історії як для самої людини, так і для спільноти. Основу функціонування плейбек-театру, як інструменту соціальної підтримки, описано через «концепцію трьох кіл» (мистецтво, ритуал та соціальна взаємодія) та теорію наративної ретикуляції з її чотирма елементами: атмосфера, спонтанність, ведення, історія. У статті приведено приклади різноманітного застосування плейбек-театру та дослідження його впливу на людину і спільноту на практиці України, а також у США, Ізраїлі, Непалі та Китаї. У роботі розглянуто зв’язок плейбек-театру з психотерапією, виокремлено особливості і різницю між терапевтичними ефектами, які створює плейбек-театр, та цільовим «лікувальним» впливом, що відбувається під час сесій психотерапії. Базуючись на клінічних дослідженнях, змальовано вплив плейбек-театру на зниження рівнів тривоги, симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР), збільшення можливостей людини опрацювати особисті страхи, розвиток ресурсності особистості. На основі аналізу практичного досвіду та науково-практичних матеріалів, визначено значення і можливості застосування плейбек-театру в галузі соціальної роботи, під час війни в роботі з військовими, внутрішньо переміщеними особами, іншими вразливими категоріями і групами. Наведено приклади залучення ресурсів плейбек-театру як інструменту миротворчої діяльності, що сприяє формуванню діалогового простору та згуртуванню спільнот.