Псалми Давида у поетичній рецепції Ганни Гайворонської

Abstract

У статті розглянуто творчу рецепцію сучасної української поетеси Ганни Гайворонської псалмів Давида. З’ясовано, що Книга Псалмів Давида, безумовно, – унікальний твір в історії людства, який має багату історію наслідування. Це один із найвідоміших розділів Старого Заповіту. В Україні Книга Псалмів більше відома під іншою назвою – Псалтир. У статті наголошено, що жанр псалма можна назвати феноменом, оскільки він є демонстрацією авторської рецепції Біблії. Згодом у літературі жанр змінився, трансформувався. У його змісті дедалі більше виявлялися світогляд, переконання, ідеали поета. Псалми поєднали характерні ознаки літературних та фольклорних жанрів. Ці поетичні твори постійно змінюються, демонструючи вплив доби створення та авторської особистості. Деякі тексти псалмової поезії вже далекі від Старозаповітних, від канонів. Тому однією з важливих характеристик літературного псалма є генетичні та типологічні зв'язки з іншими текстами та явищами, відкритість до зовнішніх обставин. В українській літературі жанр псалмів має багато модифікацій: прославлення, славослів'я, пісня. У статті проаналізовано поезії Ганни Гайворонської з книги «Ключі від сонця» (2022). Розглянуті у статті поезії дають змогу усвідомити, що поетичне слово допомагає й царю Давиду, й Г. Гайворонській донести головні чесноти віруючої людини: хвалу, уславлення, покаяння, прохання. У проаналізованих Старозаповітних псалмах та поезіях Г. Гайвронської репрезентовано інтимні авторські почуття й етичні домінанти, які розкривають світобачення: надію, біль, каяття, щастя та радість, роздуми про долю людини, про її потреби, про те, що тільки з Богом можна знайти втіху. Віра і поклоніння Господу у псалмах та поезіях Ганни Гайворонської є основою світогляду віруючої людини.