Abstract:
Статтю присвячено аналізу ідіостилю роману «Багряний колір вічності» львівської письменниці Наталії Гурницької, яка більш відома за дебютним романом «Мелодія кави у тональності кардамону». У своїх творах мисткиня багато уваги приділяє опису топосів і культурних кодів Львова. Візитівкою міста є кав’ярні, де можна посмакувати справжньою кавою. Роман не розглядався українськими літературознавцями, що й обґрунтовує актуальність дослідження. Із цією метою проведено аналіз образів їжі (густативів) як індикатора психоемоційного стану героїні в романі «Багряний колір вічності» Наталії Гурницької.
У роботі зазначено, що сюжет роману «Багряний колір вічності» побудований на спогадах головної героїні львів’янки Ірени, яка постає гомодієгетичним наратором в екстрадієгетичній
ситуації. Оповідь від імені головної героїні надає достовірності, привертає увагу до деталей, які є маркерами подій. У романі густативи й кольори презентують почуття головної героїні, яка є наратором. На підсвідомому рівні пані Ірена маркує періоди життя за допомогою смакових образів. Перше кохання – солодка червона полуниця й вино, зустрічі з майбутнім чоловіком – кава, тістечка й шампанське. Період випробувань і втрат характеризується перераховуванням продуктів, сухою констатацією фактів. Найбільш яскравим був закарбований у пам’яті образ червоного/багряного на білому, що на підсвідомому рівні трансформується в «перемогу життя над смертю». Автор-наратор наголошує на вічності життя, повторюваності минулих поколінь у майбутніх, маркуючи багряним і білим кольорами. Акцентовано, що використання письменниками густативів із метою психологічної характеристики героїв творів є перспективною літературознавчою проблемою.
Description:
Бойцун І. Є. їжа як індикатор психоемоційного стану в романі «багряний колір вічності» Наталії Гурницької / І. Є. Бойцун // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2024. - № 6 (365), грудень. – С. 40-46.