Дискурсивні слова як засіб репрезентації концепту «впевненість»

Abstract

Статтю присвячено вивченню дискурсивних слів, які репрезентують концепт «упевненість». У статті акцентовано, що сучасна наука вивчає декілька значень концепту «впевненість»: оповідальна пропозиція (той, хто говорить, переконаний у пропозиційному змісті й намагається переконати адресата); той, хто говорить, згоден із достовірністю пропозиційного змісту. Предметом вивчення авторка статті вибрала слова «звісно» та «зрозуміло». У статті доведено, що розглянуті дискурсивні слова сприяють зв’язаному дискурсу, проясняють настрій мовця і сприяють успіху практичної комунікації. Зазначено, що граматичне значення дискурсивних слів збігається зі вставними словами та модальними частками. На семантичному рівні дискурсивні слова репрезентують категорії суб’єктивних модальних значень, виражають впевненість, достовірність, підтвердження, тверде переконання, передбачення, припущення. У статті використано багато прикладів з українських періодичних видань. Доведено, що слова «звісно» та «зрозуміло» мають значення твердої відповіді. З погляду семантичного значення слова «звісно» та «зрозуміло» часто семантично несуперечливі й можуть бути замінені один одним. У статті з’ясовано, що слова «звісно» та «зрозуміло» нерівномірно розподілені в різних типах дискурсу. За частотою найпоширенішим є слово «звісно». У статті наголошено, що ці слова можуть використовуватися разом з іншими зв’язками, утворюючи складний сполучник. У складних сполучниках «звісно» та «зрозуміло» зберігають свої семантичні елементи. Акцентовано, що «звісно» та «зрозуміло» використовуються із частками «ж» та «ну». Автор статті доходить висновку, що розглянуті дискурсивні слова «звісно» та «зрозуміло» з концептуальним значенням «впевненість» репрезентують багатозначність і семантичну розгалуженість, вимагають врахування контексту комунікативної ситуації.