Дискурсивні характеристики комунікантів модифікованих паремій

Abstract

Статтю присвячено дослідженню дискурсивних характеристик комунікантів оказіонально модифікованих паремій, адресанта і адресата, у сучасному німецькомовному медіадискурсі. Модифіковані паремії розглядаються як результат адаптації узуальних паремій до особливостей соціокультурної переоцінки суспільних норм і стереотипів, «мовленнєвої демократизації». Зазначено, що модифікація паремій є комунікативно продуктивною завдяки текстоутворюючим особливостям узуальних паремій, які слугують шаблоном для створення нових установок і смислових асоціацій. Включення модифікацій у дискурс здійснюється адресантом з урахуванням когнітивно-комунікативних характеристик адресата. Визначено, що оказіонально модифіковані паремії, з одного боку, зберігають у собі усталені структурно-семантичні характеристики узуальної паремії, а з іншого – привносять нові комунікативні смисли та інтенції, які можуть корелювати або контрастувати з першоджерелом. Установлено, що адресант здійснює двоплановий емоційний та інтелектуальний вплив на адресата: зберігає концептуальні імплікації узуальної паремії і декларує свій суб’єктивний вектор когнітивної інтерпретації інформації та характер інтерперсональних відносин з адресатом. Зроблено висновок, що в аспекті інтерперсональних відносин між комунікантами пріоритетними є соціальні статуси. Визначальною є двоплановість соціального статусу адресанта як синергія запозиченого статусу узуальної паремії і його персонального. Успішність мовленнєвої кооперації забезпечується зацікавленістю, комунікативною тотожністю у плані фонових і пропозиційних знань, взаємозалежністю адресанта та адресата. Адресант пом’якшує соціально детерміновану авторитетність узуальної паремії заради налагодження контакту, певної інтимізації, діалогізації і спрощення комунікації з адресатом.