Податковий закон у контексті податкового законодавства Німеччини

Abstract

Дослідження структурно-композиційних, лексико-семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик текстів податкових законів ФРН зумовило доцільність представити спочатку результати вивчення саме їхньої композиційної побудови. Цьому сприяли два чинники: 1) будь-який адресат, на якого спрямовані інструктивні тексти, зокрема й читач податкових текстів, першочергову увагу приділяє зовнішньому вигляду творів (їхній вертикальній та горизонтальній структурам) із метою визначити ті фрагменти, що становлять безпосередній інтерес для досягнення конкретної мети; 2) структурні елементи легше визначити, ніж семантичні, часто недоступні на поверхневому рівні. Колегіальний автор намагається створити такий текст податкового закону, щоб він входив у культурний «потенціал» адресата, відображав би й документував інституційно закріплені форми спілкування, а також запобігав би виникненню серйозних правових проблем. Створення будь-якого тексту безпосередньо пов’язано з реалізацією інтенції автора за допомогою прагматичних засобів, тобто колегіальний автор, створюючи тексти податкових законів, ураховує ситуацію спілкування й свідомо вибирає мовні та мовленнєві засоби для донесення необхідної інформації колективному адресату, забезпечує смислову та комунікативну єдність тексту, членує його композиційно, спрямовує інформацію на певний тип адресата. Інтенція адресанта/автора спрямована не лише на коректну побудову тексту, а й на забезпечення його розуміння адресатом/отримувачем. Тексти податкового законодавства характеризуються комунікативно-прагматичними ознаками завдяки дотриманню/порушенню кооперативних максим кількості, релевантності, якості та способу вживання/стилю, реалізації інтенції колегіального автора, кооперативної макростратегії, стратегій, тактик, лінгвопрагматичних прийомів імперсоналізації, мітигації та номіналізації.