Опозитивні концепти LIFE – DEATH у художньому просторі Рея Бредбері

Abstract

Статтю присвячено дослідженню опозитивних концептів LIFE – DEATH у художньому просторі Рея Бредбері, адже найбільшу складність для концептуального аналізу представляють саме абстрактні концепти. Їх референт має дещо розпливчасті межі, а отже, складно піддається визначенню, їх аксіологічна ознакa завжди суб’єктивна за своїм характером. Носії мови оперують такими концептами несвідомо, а тлумачні словники фіксують лише найзагальніші ознаки їх мовних вербалізаторів. Із метою розширення розуміння природи подібних концептів нами було проведено дослідження проблеми реалізації концептів LIFE – DEATH на матеріалі роману Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». У роботі висвітлено специфіку семантичного наповнення опозитивних концептів LIFE – DEATH та виокремлено їхні основні концептуальні ознаки. Під час аналізу концептів нами була відтворена схема причинно-наслідкових зв’язків між явищами життя та смерті, а також виокремлено їхні основні інтегральні та диференційні ознаки. Установлено, що ідіостиль Рея Бредбері є досить унікальним за своєю природою. Авторський світогляд характеризується складністю та неоднозначністю інтерпретації художніх концептів, в основі яких лежить одна з головних універсальних дихотомій – життя і смерть. Опозитивні концепти Р. Бредбері LIFE – DEATH взаємопов’язані, а в основі їх утворення лежить прихований механізм, що відображає дуальну природу людського мислення. Вербалізація концептів LIFE – DEATH у творчості Рея Бредбері здійснюється переважно імпліцитно, за допомогою таких художніх засобів, як метафора, епітет, порівняння, що відображають особливості ідіостилю письменника. Слова і словосполучення, які використовує автор на позначення концептів, мають приховані смисли, тим самим становлячи периферію, або так званий асоціативний шар концептів. Доведено, що периферія концептів LIFE – DEATH у творчості письменника відображає індивідуальну авторську інтерпретацію цих явищ та значно відрізняється від загальнолюдського універсального їх сприйняття (ядра концепту). Якщо у словниках життя та смерть переважно трактуються як явища, що першочергово мають відношення до людей та інших живих істот, то в художньому просторі Рея Бредбері суть цих явищ перенесена у площину книг. У процесі аналізу мовного матеріалу реконструйовано декілька базових концептуальних метафор: КНИГА – це ЖИТТЯ, а СПАЛЕНІ КНИГИ – це МЕРТВІ ІСТОТИ/СТВОРІННЯ, які до цього були наповненні ЖИТТЯМ. Поняття життя та смерті хоча й є опозитивними, але все одно існують у нерозривному зв’язку одним з одним, тому вербалізація одного з концепту неодмінно призводить до імпліцитної реалізації іншого.