Художня реалізація радянських ідеологем у повісті Олександри Свекли «Надломлені серцем»

Abstract

У статті здійснено спробу аналізу повісті «Надломлені серцем» з огляду на ідейно-тематичні, образні та стилістичні домінанти у контексті соціального реалізму. Соцреалізм як стиль був, передусім, створений задля політичних, позахудожніх потреб, наприклад для конструювання людей нової епохи, інструментом для чого й стало мистецтво. Саме тому у творчості багатьох авторів доби спостерігаємо освоєння тем і прийомів, що відповідають завданням владної партії. Тож мета розвідки – розглянути елементи текстотворення Олександри Свекли як такі, що виявляють сильний вплив ідей радянської епохи, однак освоєні та трансформовані. У результаті дослідження розглянуто відкидання минулого як характерної часової категорії для творів соцреалізму, розділення приватного і колективного просторів. Зроблено спробу описати типи персонажів повісті як частини текстотвірного елементу соцреалістичного твору. Виявлено моделювання авторкою притаманного канонічного образу «нової людини», що реалізується через персонажів героїв: героя-воїна, героя-робітника, героя-партійця. Завдяки образу нової жінки Ірини, що є центром усієї оповіді, авторка описує ідею жіночої емансипації, що здійснюється не тільки завдяки відмові від шлюбу, високооплачуваній жіночій праці, бажанню самостійно виховувати дитину, а й на сюжетному рівні: подорожі головної героїні, яка є важливою частиною формування особистості. У результаті дослідження виявлено спонтанну ідеологізацію семіосфери. Тобто, на нашу думку, Олександра Свекла свідомо/несвідомо відтворювала ідеологію у зв’язку із власною політичною позицією та спробою описати соціально-історичну дійсність.