Психіка нескорених в умовах пропаганди (на прикладі оповідання «Друг уряду» З. Ленца)

Abstract

Творчий доробок З. Ленца привертає увагу дослідників постійно. У своїх творах він багато приділяє уваги зображенню тонкощів людської душі. Персонажі його творів і справді постійно зіштовхуються з питанням особистої совісті, вибору, самоаналізу, пошуком гуманного способу життя в не завжди гуманних обставинах (воєнні і повоєнні часи, тиск влади тощо), і це викликає неабиякий інтерес українського читача, який опинився у подібних умовах. Тож метою цієї роботи є спроба інтерпретувати психіку персонажів оповідання «Друг уряду» З. Ленца і схарактеризувати психологізм цього твору. У творі детально розкривається психологія трьох персонажів, кожен з яких виконує свою функцію: оповідача, друга уряду і чиновника. Гарек, який супроводжує групу журналістів, виконує додаткову функцію у творі, але надважливу – він увиразнює переживання Бонзо і його сімʼї, адже їхнє життя залежить від цього чиновника. Прояви психіки гіда повністю відповідають його сутності як представника уряду: підступний і нещирий, говорить тихо завченими фразами, вкрадливо, рухи обережні, жести насмішкувато-розслаблені. Він фальшивий у всіх своїх проявах. Абсолютною протилежністю йому є Бела Бонзо – щирий, але заляканий працівник. Він змушений співпрацювати з урядом, щоб забезпечити безпеку для себе та своєї родини. Вони вже заплатили надто високу ціну, віддавши сина на поталу уряду і відмовившись від нього задля збереження життя. Він є жертвою уряду, але залишається нескореним. Єдине, чого прагне місцевий, – вижити, захистити сільських дітей від участі сина. Бонзо розуміє, що згорток можуть помітити, і тоді їм усім загрожує розправа, але ризикує. Оповідач тексту надзвичайно уважний як до своїх емоцій і почуттів, так і до переживань інших. Він помічає фіксує усі деталі, які так чи інакше свідчать про брехню і суцільну штучність. Саме художні деталі, які констатує журналіст-оповідач, дають можливість реконструювати справжні переживання Бели Бонзо. Не випадково саме його автор винагороджує знанням правди про ту місцевість і її мешканців, які все ж прагнуть незалежності, а не дружби з урядом.