Містерії Різдва і Воскресіння в історіософських візіях Віри Вовк: аспекти інтерпретації

Abstract

У статті здійснено аналіз інтерпретації біблійних сюжетів Різдва і Воскресіння у поетичних і прозових текстах сучасної української письменниці Віри Вовк. Наголошено, що своєрідністю художнього мислення авторки є звернення до християнських основ національного буття та їх модерна інтерпретація, сформована на особистому духовному досвіді. Указано, що домінантними біблійними сюжетами в аналізованих творах є містерії Христового Різдва і Воскресіння. Зазначено, що ці події сакрального хронотопу проєктуються на актуальний історичний контекст і об’єктивуються в українських реаліях. Простежено, що особливістю інтерпретації різдвяної й великодньої тематики у художніх тестах Віри Вовк є контамінація сакрального (біблійного) і національного (фольклорно-етнографічного) пластів, у результаті чого відомі євангельські постаті оприсутнюються в українській сучасності і набувають конкретних портретно-психологічних характеристик. Унаслідок цього постають самобутні картини Різдва в убогій гуцульській колибі, новітньої втечі Святої Родини з Маріуполя, сучасної жертви Христа в долях тих, хто в ХХ–ХХІ ст. постраждав за Батьківщину, та пророчі візії воскресіння рідної землі, основані на євангельській благовісті. Підсумовано, що вітаїстична символіка християнських містерій Різдва і Воскресіння у творах Віри Вовк свідомо проєктується на українську історичну дійсність, утверджуючи віру авторки в перемогу добра над злом, життя над смертю, світла над темрявою як у долі конкретної особи, так і в долі всього народу.